УТИЛІЗАЦІя ВІДХОДІВ
ТВАРИННИЦЬКИХ КОМПЛЕКСІВ
Для потреб виробництва м’ясомолочної продукції використовується чверть промислової води щороку, що робить АПК найбільшим споживачем води.
Переважна більшість цієї води через відсутність, або недосконалість очисних споруд повертається у природнє середовище у вигляді рідкого гною, суспензій, стічних вод.
Для України проблема забруднення навколишнього природного середовища від сільського господарства є вкрай актуальною, зважаючи на постійно зростаючу роль АПК в економіці країни.
Вирощування птиці на Україні за різними оцінками займає понад 90% у загальній структурі тваринництва. У процесі життєдіяльності однієї курки утворюються в середньому 0,2-0,3 кг посліду на добу. Таким чином, тільки за приблизними розрахунками, загальний річний обсяг посліду всіх птахівницьких господарств України перевищує 5,0 млн. тон, що є суттєвим джерелом забруднення повітряного середовища, ґрунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур’янів, яєць та личинок гельмінтів і мух.
Для складування та зберігання посліду з господарського обігу вилучаються великі площі сільгоспугідь. Використання пташиного посліду як добрива в необробленому вигляді або після зберігання в послідосховищах забороняється чинним законодавством. Компостування звичайне або прискорене потребує великої кількості вуглеводистих вологопоглинаючих добавок (солома, тирса, торф). При компостуванні відбуваються значні втрати азоту, а в результаті недостатньо надійного знешкодження шкідливих чинників також здійснюється негативний вплив на довкілля в місцях компостування.
Крім того, в процесі розрахунку економічної ефективності компостування потрібно брати до уваги складову транспортних витрат на доставку вихідної сировини та готових компостів, яка може бути досить суттєвою.
Вермикомпостування можна застосовувати переважно в невеликих птахофабриках, а також в фермерських та присадибних господарствах.
Використання посліду як сировини для виробництва біогазу потребує великих капіталовкладень. В результаті переробки отримують рідкі добрива (шлам), вологістю більш ніж 90%, маса та об’єм яких у порівнянні з вихідною сировиною практично не зменшується. Високотемпературна сушка також потребує великих початкових капіталовкладень (до 1 млн. грн., в розрахунку на 1т/год. продуктивності обладнання по вихідній сировині, а також передбачає великі енерговитрати. Крім того, внутрішній ринок сухого посліду є досить обмеженим.
Переробка методом екструдування та гранулювання потребує обмеження вхідної вологості сировини (не більше 30%), а також значних питомих витрат електроенергії (до 60 кВт.год/т готового продукту).
Спалювання посліду для отримання тепла та електроенергії також потребує великих капіталовкладень.
науково-практичні рішення
органомінеральні добрива
ТОВ “Карпатхім” розробило та готове на взаємовигідній основі надати та впровадити у виробництво технологію утилізації відходів тваринницьких комплексів.
В основі ноу-хау лежать науково-практичні рішення, які є інтелектуальною власністю ТОВ “Карпатхім” і підтверджені у відповідних документах.
Кінцевим продуктом утилізації відходів тваринницьких комплексів є органомінеральне добриво пролонгованої дії.
Переваги застосування технологічних рішень ТОВ "Карпатхім":
- ефективна утилізація відходів тваринницьких комплексів;
- вирішення соціально-екологічних аспектів господарської діяльності;
- виготовлення високоефективного органомінерального добрива пролонгованої дії;
- можливість внесення добрива в ґрунт в будь-яку пору року, а також для підживлення рослин в потрібний період вегетації;
- фінансові витрати на впровадження технології зведені до мінімуму.
Оптимально підібраний склад інгредієнтів добрива надає йому унікальних синергетичних властивостей для ефективного застосування і, крім того, мінімізує дефіцит вологи в ґрунті, що робить добриво ефективним до застосування і в періоди засух.