Для потреб виробництва м’ясомолочної продукції використовується чверть промислової води щороку, що робить АПК найбільшим споживачем води.
Переважна більшість цієї води через відсутність, або недосконалість очисних споруд повертається у природнє середовище у вигляді рідкого гною, суспензій, стічних вод.
Для України проблема забруднення навколишнього природного середовища від сільського господарства є вкрай актуальною, зважаючи на постійно зростаючу роль АПК в економіці країни.
Вирощування птиці на Україні за різними оцінками займає понад 90% у загальній структурі тваринництва. У процесі життєдіяльності однієї курки утворюються в середньому 0,2-0,3 кг посліду на добу. Таким чином, тільки за приблизними розрахунками, загальний річний обсяг посліду всіх птахівницьких господарств України перевищує 5,0 млн. тон, що є суттєвим джерелом забруднення повітряного середовища, ґрунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур’янів, яєць та личинок гельмінтів і мух.
Для складування та зберігання посліду з господарського обігу вилучаються великі площі сільгоспугідь. Використання пташиного посліду як добрива в необробленому вигляді або після зберігання в послідосховищах забороняється чинним законодавством. Компостування звичайне або прискорене потребує великої кількості вуглеводистих вологопоглинаючих добавок (солома, тирса, торф). При компостуванні відбуваються значні втрати азоту, а в результаті недостатньо надійного знешкодження шкідливих чинників також здійснюється негативний вплив на довкілля в місцях компостування.
Крім того, в процесі розрахунку економічної ефективності компостування потрібно брати до уваги складову транспортних витрат на доставку вихідної сировини та готових компостів, яка може бути досить суттєвою.
Вермикомпостування можна застосовувати переважно в невеликих птахофабриках, а також в фермерських та присадибних господарствах.
Використання посліду як сировини для виробництва біогазу потребує великих капіталовкладень. В результаті переробки отримують рідкі добрива (шлам), вологістю більш ніж 90%, маса та об’єм яких у порівнянні з вихідною сировиною практично не зменшується. Високотемпературна сушка також потребує великих початкових капіталовкладень (до 1 млн. грн., в розрахунку на 1т/год. продуктивності обладнання по вихідній сировині, а також передбачає великі енерговитрати. Крім того, внутрішній ринок сухого посліду є досить обмеженим.
Переробка методом екструдування та гранулювання потребує обмеження вхідної вологості сировини (не більше 30%), а також значних питомих витрат електроенергії (до 60 кВт.год/т готового продукту).
Спалювання посліду для отримання тепла та електроенергії також потребує великих капіталовкладень.
ТОВ «Карпатхім» розробило та готове на взаємовигідній основі надати та впровадити у виробництво технологію утилізації відходів тваринницьких комплексів.
В основі ноу-хау лежать науково-практичні рішення, які є інтелектуальною власністю ТОВ «Карпатхім» і підтверджені у відповідних документах.
Кінцевим продуктом утилізації відходів тваринницьких комплексів є органомінеральне добриво пролонгованої дії.
Оптимально підібраний склад інгредієнтів добрива надає йому унікальних синергетичних властивостей для ефективного застосування і, крім того, мінімізує дефіцит вологи в ґрунті, що робить добриво ефективним до застосування і в періоди засух.